Правила поведінки на льоду
Катання на ковзанах – чудовий різновид зимового дозвілля, якщо, звичайно, дотримуватись простих правил поведінки на льоду. Зокрема, кататися на ковзанах слід лише в перевірених та спеціально обладнаних для цього місцях.
Не можна:
-
заходити на лід далеко від берега, ходити самому по льоду, а також збиратися на льоду великими групами;
-
підходити до ополонок, кататися біля них на ковзанах;
-
з'їжджати на лижах чи санчатах з крутих берегів прямо на лід;
-
розпалювати на льоду багаття;
-
бігати і стрибати по тонкій кризі;
-
ходити біля берегів, де найчастіше виникають промоїни, тріщини й розриви льоду.
Також слід обходити місця, вкриті товстим шаром снігу: під снігом лід завжди тонший; тонкий лід і там, де розливаються джерела, де швидка течія або струмок впадає в річку.
На льоду краще мати при собі знаряддя безпеки (лижі, мотузку, палицю);
річку слід переходити тільки у встановлених місцях, товщина льоду має бути не менш 15 – 20 см.
Якщо лід почав тріщати та з'явилися характерні тріщини, треба негайно повертатися на берег. При цьому не можна бігти, відходити слід повільно, не відриваючи ніг від льоду.
Якщо трапилась біда:
-
слід кликати на допомогу;
-
не панікувати, а опираючись грудьми на лід, сунутися до берега;
-
не можна підбігати до товариша, який провалився під лід. До нього потрібно наблизитись повзком, використовуючи для переміщення по кризі подовгуваті предмети (лижі, лижні палиці, дошки), штовхаючи їх перед собою;
-
до самого краю пролому підповзати не слід, щоб самому не потрапити у воду;
-
наблизившись на максимально можливу відстань (не менше 3-4-ох метрів), киньте своєму товаришеві мотузку, шарф, палицю, щоб він ухопився, і витягніть його на лід, потім повзком виберіться з небезпечної зони;
-
сховайте товариша від вітру та якомога швидше доставте його в тепле місце, розітріть тіло, переодягніть у сухий одяг та напоїть гарячим чаєм.
ПАМ’ЯТАЙТЕ! Ніколи не ставайте на лід навесні, восени та під час зимових відлиг. У цей час крига надто тонка і може провалитися.
Будьте вкрай обережні, бережіть своє життя та життя своїх близьких! Дотримуйтеся правил безпеки життєдіяльності, привчайте до цього дітей!
"Як допомогти дитині пережити воєнні дії"
Психологи рекомендують обійняти дитину, взяти її за руку і сказати:"Зараз дуже складна ситуація. Сталося те, чого ми побоювалися. І нам важливо бути дуже зібраними і допомагати один одному. Ми разом. Армія зараз робить усе можливе, щоб ми були у безпеці. Ми можемо чути страшні звуки, навкруги люди можуть боятися. Можливо, нам треба буде перейти у безпечніше місце. Які речі або іграшки ти б хотів взяти з собою?Ти пам'ятаєш, що зараз дуже важливо робити те, що я говорю. Мені самій страшно. Але я впевнена, що ми впораємося. Наша армія зараз нас захищає".Якщо є можливість, запропонуйте дитині рух, дихання.Дайте дитині відповідальність, наприклад, стежити за іграшкою.Поставте телефон на зарядку і дайте дитині пограти в тетрис чи інші ігри.Якщо дитина трясеться (або ви бачите страх), можна попросити дитину, щоб вона дуже сильно стиснула вашу руку.Варто багато обійматися.Важливо давати по ковтку води.Чудово, якщо вдасться розсмішити дитину.Якщо дитина маленька - тримайте животик до живота, як кенгуру, і намагайтеся простукувати долонею спину - 1 легкий стук на секунду.Покачайте дитину, почніть співати разом.Пропонуйте вибір із двох дій: ти хочеш пити чай чи воду, дивитись мультфільм чи грати.Якщо відчуваєте, що в малечі холодні руки та її трусить - розтирайте руки, розмовляйте, давайте пити солодкий чай.
*Як заспокоїти дитину*
Щоб заспокоїти дитину, спершу треба заспокоїтися самим. Ми можемо ділитися тільки тим, що є в нас. Діти часто віддзеркалюють емоції батьків. Якщо бачимо, що дитина нервує, одразу перевіряємо наскільки знервовані самі. Якщо відчуваєте, що емоції переповнюють, треба подихати і «заземлитися». Робимо кілька вдихів носом, надуваючи живіт на рахунок один-два, і кілька видихів, здуваючи живіт, на рахунок один-два-три-чотири-п'ять. Коли заспокоїлися, спокійно говорите з дитиною тими словами, до яких вона звикла в звичайному житті. Не можна кричати на дитину, коли вона сама кричить, це не допоможе. Найчастіше дитина в паніці через те, що не розуміє, що відбувається і чому мама забрала її із затишної квартири й привела в підвал. Треба пояснити, що наразі батьки роблять найважливіше: піклуються про її безпеку. Хвалити: як гарно тримається, швидко збирається. Переключати увагу на тих, хто потребує підтримки: бабуся, мододша сестричка. Окреслити зону відповідальності: дитина сама контролює, які іграшки треба взяти, знову спускаючись в підвал.