Есе «Я – ПСИХОЛОГ»

     Я – психолог. А це означає – різностороннє, яскраве, багате і насичене всіма фарбами світу життя. Життя, яке, інколи, банально чорно-біле, а деколи – неймовірно кольорове. Воно буває періодами тихе і спокійне, та, навіть, депресивне. А деколи – вибухає салютами свята, щастя, ейфорії і небаченої радості. Для мене психологія – це стиль життя, це безперервний саморозвиток і самовдосконалення. Це постійне «Знайшов!» і «Я зможу!». Це виклики і випробування.

     А найбільше мене захоплюють дитячі серця і душі. Вони такі чисті і безпосередні! І в кожного – свій особливий, індивідуальний внутрішній світ. Це так класно – розкривати їх унікальність, знаходити нові ресурси для нових перемог. І спілкуватися… Спілкуватися як з дорослими і по-дорослому знаходити «ключики» до дитячих проблем. Адже для них це так важливо!

     Професія психолога – складна, і, водночас, вимагає звичайного людського розуміння. І одна фраза може як вбити людину, так і вселити надію і віру. В перемогу, в життя, в себе…

     Психолог – це, навіть, не стільки професія, як покликання. І відповідальний психолог повинен все життя вчитися, розвиватися, «співпрацювати» з навколишнім світом і жити в гармонії з собою. Я завжди мріяла допомагати іншим і, водночас, займатися тим, що мені до душі. Я йшла до своєї мети і ось – моє бажання здійснилося. Я працюю психологом і постійно вчуся, переймаю досвід мудріших і залюбки ділюся своїм. Багато із задуманого реалізувала і ще більше необхідно встигнути. Маю безліч планів та ідей. І шукаю можливості. А їх, виявляється, так багато, вони зовсім поруч. Тільки потрібно їх помічати, бачити і чути. А ще, пам’ятати, що щастя в простих речах, які навколо! Цінуймо життя!